Чоловік охолов до мене, але я все одно любила його. Все змінилося після однієї його розмови з другом

Можна чекати людину скільки завгодно тільки в одному випадку: коли це того варте. Я чекала цілих 4 роки і в кінці виявилося, що він був цього не вартий. Я п’ять років, як у шлюбі. Перший рік був найкращим, стільки уваги було з боку чоловіка, що я й мріяти не могла про таке kохання, але потім усе змінилося. Його kохання кудись зникло. Він охолов до мене, перестав бути ніжним, не дарував квітів, навіть добрим словом не підбадьорював. Ми останніми роками часто лаялися через те, що він пропадав із друзями, мало часу приділяв мені та нашій сім’ї. Вже і ресторанами не ходили, та й зовсім перестали разом гуляти. День починався з того, що готую йому сніданок і закінчувався з приготуванням вечері.

Ми особливо й не балакали, як раніше. Він завжди повторював те саме: «Голова болить, втомився, не дій на нер ви». Я намагалася дати йому спокій, не заважати йому відпочивати. Чекала, поки він знову стане колишнім. Минали дні, місяці, роки, але з кожним днем все гіршало. Я помітила, що охолонула до нього. Ми стали жити як сусіди. Я не виношу йому мозок, не лаюся, не nлачу, не тому що не має сенсу, а просто я охолола і можливо kохання зникло. Ну, а хто від такого відношення збереже kохання? Якось випадково почула розмову чоловіка з колегою, який тільки на роботу влаштувався. Чоловік запрошував його до бару nити пиво, а той відмовив, щоб час із дружиною провести.

Чоловік тоді йому сказав: — Ну, ти й підкаблучник. Що жінку свою боїшся? Не чекав, що ти такий. Наступного дня він прийшов додому і запитав мене: Ти любиш мене? А ревнувала мене колись?» Я не знала, що саме сталося і чому такі питання з’явилися до мене, але я не приховувала. Я сказала йому всю правду, що втомилася чекати на нього, лаятися з ним, бо зрозуміла, що це безглуздо. — Якщо людина захоче, вона прийде; якщо не приходить, то краще самій піти. — Сказала я йому. Через два місяці після цієї розмови я пішла від нього. Не пошkодувала, а навпаки, зрозуміла, що треба було раніше піти. Можна чекати роками, якщо це того варто, якщо не варто, то треба якнайшвидше відпустити все і почати нове життя.