Я живу на першому поверсі і в мене часто відчинене вікно. Поки я готую на кухні, то можу почути, про що говорять мої сусідки на лавці. Все добре чутно, іноді навіть помітно. Старенькі спочатку говорили про продукти та рецепти, потім перейшли на те, де краще купувати, плавно порушили тему низьких пенсій. Все як завжди. І тут одна бабуся вирішила обуритися. -Щодня як я виходжу з дому, то біля моїх дверей стоїть сміттєвий пакет. Адже до сміттєвого бака або труби пройти зовсім небагато треба. Але такі ліниві люди пішли. А може, і зовсім хтось спеціально так робить.— При всьому цьому, сьогодні пакет може стояти дуже близько до дверей, а завтра взагалі біля ліфта.
І тут друга її подруга вирішила допомогти. Вона хотіла уявити себе детективом і з’ясувати, хто підкидає її сусідці сміттєві пакети. Це зараз добре, що холодно та нічого не відчувається. А ось влітку весь сморід по під’їзду поширюється. Взяла бабуся сміттєвий пакет, хотіла вона його віднести до бака, підняла і тут крізь пакет побачила зошит учня 3 класу, ім’я та прізвище було вказано. Батьків цього учня сусідка добре знала. Прийшла до них. І з’ясувалося, що дитині було високо дотягуватись до труби. Тому коли мама просить винести сміття, то хлопчикові просто доводиться залишати його на сходовій клітці. Допомогли сусідки детективи бабусі, знайшли порушника. Більше дитину викидати сміття не відпускають, доки не виросте.