Коли я була молодою і дурною, ми вирішили з подружками погуляти по цвинтарі. Цвинтар нашого села знаходився на самому краю, поряд із лісом. Місце досить моторошне. Ми чомусь вирішили, що полоскотати собі нер ви – це гарна ідея. І ось ми гуляли, розглядали надгробні камені. І тут одна з моїх подруг взяла квіти з одного могильного каменю. -Настя, може не варто? – Запанікувала я. Але вона лише заливісто засміялася. Інші дівчинки її підтримали.
Настя одягла вінок собі на голову і почала кривлятися. По домівках ми розійшлися пізно. Мені було якось не по собі. Тієї ночі мені наснився страաний сон. Скелет з вінком на голові тягнув до мене свої кістляві руки і примовляв голосом Насті; -Іди до мене, дівчинко. Прокинулася я вся в поті. Вранці одразу побігла до будинку Насті, мене шосте почуття повело туди. А там багато людей зібралося! Батьки Насті nлакали! -Що трапилося? – злякано запитала я у тітки Люби.
-Настя вночі уві сні задихнулася. Відразу згадався мій сон із руками, що тяглися до моєї шиї. Я була у жа ху. Потім я поговорила з рештою дівчаток. Виявилось, що їм також снився цей сон. Олена від страху навіть заплакала. Подія з Настею нас дико налякала, і ми вирішили розповісти про все дорослим. -Неможна спокій померлих турбувати! -Строго сказала моя прабабуся. Нас відвели до церкви, омили святою водою. Сни після цього припинилися. Але це був найстрашніший епізод у моєму житті.