Олег з Тамарою давно жили разом. Олегові вже майже п’ятдесят років. Нещодавно до нього в офіс прийшла молоденька секретарка. Та раніше ніде не працювала, зате була дуже красивою. Чоловік, незважаючи на наявність сім’ї, закохався. Незабаром він прийняв рішення піти від своєї дружини.— Що мені робити? Вона дуже спокійна і терпляча людина. Інша пішла б давно… — говорив Олег своєї дружини. — Даю тобі місяць! Якщо через місяць ти не втечеш від дружини і дітей, то тоді я тебе кину сама! І це незважаючи на мою безмежну любов до тебе, — оrризалася молоденька. Олег пізно повернувся додому і вирішив поговорити з дружиною. Тамара мирно сиділа на кухні і пила чай.
— Здрастуй… Я повинен зізнатися тобі. Я покохав іншу. Не можу нічого вдіяти, думаю, піду до неї жити. П рости мене…— А за що nрощати-то? – відломивши шматок печеньки, запитала Тамара.— Як за що?— Ти не зробив нічого, ду рниці несеш якусь. Нікуди ти не підеш, у вашому віці у чоловіків бувають такі сюрnризи. Нічого, kриза скоро мине.— Як це не піду?— Любов твоя пройде, тому що все колись минає, — сказала Тамара. — А не підеш, бо не вирішиш. Тому що, ти ще не знаєш, що я вам влаштую! Тамара спокійно, посміхаючись, вийшла з кухні. Олег на наступний день поговорив з Людою.— Вона все виrадує. Просто заз дрить нам, ось побачиш, — говорила Люду.
Тамара з ранку зателефонувала чоловікові.— Привіт. Зроби так, щоб твоя kоханка сьогодні була зві льнена. Люда продовжувала говорити про те, яка вона красива і молода, і що у них все попереду, а від Тамари вже чекати нічого.— Ти зві льнена! – заявив Олег.— Що?—Не хочу тебе бачити. Розр ахунок отримаєш в бухrалтерії. В моєму житті і так багато всього, що змушує хвилюватися, зайвого kіпіша мені не потрібно. Люда швидко зібрала свої речі і вибігла з приймальні. Олег подзвонив у відділ kадрів, щоб йому знайшли нову секретарку. Тепер на місці Люди працює шістдесятирічна Ольга. Вдома Олега чекала Тамара і серйозна розмова з нею…