Надя була на п’ятому місяці вагітності, коли Микола оголосив, що має іншу жінку. Надя вирішила піти від нього та з’їхати з квартири. Їй потрібні були гроші на ненароджену дитину, але допомогти їй не було кому. Надя згадала про дачу, яка дісталася їй у спадок від батька, а також про його стару машину. Вона вирішила переїхати на дачу та добиратися звідти на роботу машиною. Її брат теж нічим не допоміг, тому що зник після продажу квартири, яка дісталася йому від батьків. Надя переїхала на дачу і потихеньку почала її ремонтувати. Вона згадала, що все попереднє літо провела там із Миколою.
Вона працювала в місцевому магазині і брала додатковий підробіток, особливо після того, як дізналася про вагітність. Якось уночі Надю розбудив стукіт у вікно. Чоловік років тридцяти спитав, чи не може вона допомогти йому відвезти сина до лікарні. Надя погодилася, і вони поспішили з хворою дитиною до міста. Поки лікарі лікували сина чоловіка, Михайла, він розповів Наді свою історію. Михайло мав щасливу родину з дружиною та сином Олегом, поки його дружина не пішла з життя. На річницю смерті до них переїхала мати покійної дружини, що спричинило значні незручності
Михайлу та його синові. Надя відчула симпатію до Михайла, і вони потоваришували. Михайло та Олег часто відвідували Надю, і дві родини згодом зблизилися. Коли Надя народила дитину, Михайло допоміг їй, відвіз до лікарні та подбав про будинок. Якось Микола з’явився на дачі, маючи намір помиритися з Надею. Він заявив, що хоче побачити свою дитину, але втрутився Михайло, заявивши, що дитина його, а Надя – його дружина. Микола здався без бою. Незабаром після цього Михайло зробив Наді пропозицію, і вони пов’язали себе узами шлюбу. Михайло всиновив дитину Наді, Івана, а потім у них народилася спільна дочка.